Алгоритми маркет-мейкінгу не завжди надають підтримку ринку криптовалют
Команда журналіста Коліна Ву опублікувала статтю, присвячену маркет-мейкінгу. Вона порушує питання про те, що відбувається з токенами, які проекти передають маркет-мейкерам. Автор матеріалу зазначає: такі угоди часто укладаються під приводом підтримки ліквідності та стабілізації ціни. Однак реальне використання активів може відрізнятись від початкових очікувань.
Алгоритмічний процес передбачає, що маркет-мейкер створює глибину ринку, утримує ціну в заданих межах та формує в учасників впевненість у проекті. Для цього він використовує отримані токени, розміщуючи ордери на купівлю та продаж з метою зменшення волатильності. Така діяльність має покращувати ринковий імідж криптовалюти та залучати нових трейдерів.
Проте маркет-мейкери не мають прямого обов'язку безумовно підтримувати котирування. У певних умовах вони можуть продавати частину отриманих токенів, щоб отримати прибуток із коливань курсу. Це викликає побоювання, що така тактика здатна чинити тиск на курс і призводити до його падіння.
Ключова думка статті — під час передачі токенів маркет-мейкерам проекти мають розуміти, що їхні інтереси не завжди збігаються. Перші працюють за своїми алгоритмами та стратегії можуть змінюватися в залежності від ринкової ситуації. Це означає, що ефект співпраці може бути як позитивним, і немає.
Стартапам рекомендують чітко прописувати умови використання переданих токенів та контролювати дії маркет-мейкерів. Прозорість таких угод може знизити ризики та захистити інтереси як команди проекту, так і його інвесторів. Публікація спрямована на те, щоб учасники ринку краще розуміли механіку роботи алгоритмів маркет-мейкінгу та могли оцінювати пов'язані з ними небезпеки.
Source: cryptonews.net
