Економіст та макроаналітик Алекс Крюгер заявив, що поточна слабкість крипторинка стала наслідком сукупності факторів, які накопичувалися протягом тривалого часу. За його словами, йдеться не про одну помилку чи окрему подію, а про системне зрушення, яке призвело до різкого зниження імпульсу. Масштабні розпродажі, слабкі відскоки та відсутність агресивних покупців стали логічним результатом цієї комбінації.
Одним із ключових ударів Крюгер називає серію жорстких ринкових обвалів, а також так зване похмілля цифрових корпоративних резервів, коли компанії, які робили ставку на криптоактиви, почали скорочувати експозицію. Додатковий тиск спричинив розгортання потоків, пов'язаних із кримінальними структурами, після гучних звинувачень з боку Мін'юсту США восени минулого року. Ці гроші раніше підтримували ліквідність, але потім різко залишили ринок.
Окрему увагу аналітик приділив страхам навколо квантових технологій, які учасники сектора почали сприймати як реальний довгостроковий ризик. Паралельно посилилася конкуренція із боку штучного інтелекту. Капітал, таланти і навіть майнінгові потужності почали перетікати в ІІ-сектор, створюючи для криптоіндустрії ефект упущеної вигоди. На цьому тлі біткоїн все частіше сприймається як американський актив, що знизило інтерес з боку азіатських інвесторів, які раніше брали активну участь у зростанні ринку.
Крюгер також відзначає інституціоналізацію як фактор, що відштовхнув роздрібних інвесторів та ранніх учасників. Перехід від культури шифропанків та незалежних розробників до ETF та пенсійних портфелів змінив сам образ галузі. Політичні ризики, пов'язані з Дональдом Трампом лише посилили невизначеність, особливо з урахуванням можливої зміни влади в США.
На думку дослідника, ситуацію посилює надлишок токенів, мінімальні інновації та низка запусків проектів, які швидко зростають, а потім обрушуються, залишаючи прибуток лише інсайдерам. На думку Крюгера, наратив цифрового золота також виявився підірваним, а слабкість окремих сегментів фондового ринку додала негативу.