Операційний директор Delphi Labs Кевін Сімбак заявив, що більшість фінансованих венчурними фондами криптопроектів роблять одну й ту саму помилку — проводять TGE надто рано та за надмірно високою оцінкою. За його словами, такі проекти часто не мають реального product-market fit або намагаються імітувати його за рахунок аірдропів та маркетингових обіцянок. В результаті токени демонструють слабку динаміку після лістингу та швидко втрачають інтерес з боку учасників ринку.
Сімбак упевнений, що на практиці життєздатні лише дві моделі запуску токенів. Перша – максимально ранній процес на стадії ідеї та практично нульової оцінки, що відповідає моделі ICM. Друга — значно пізніший TGE, коли продукт уже довів свою цінність і здатний існувати без штучних стимулів.
Рання модель, на його думку, вважається вкрай спекулятивною і підживлює деген-сегмент крипторинка. Однак саме в цьому й полягає логіка — надати учасникам можливість входу з екстремальним співвідношенням ризику та прибутковості. Завдання індустрії над усуненні небезпек, а тому, щоб зробити такі механізми максимально прозорими і безпечними для покупців токенів. Сімбак зазначив, що більшість таких проектів не виживе, але частина з них може зрости у значні екосистеми.
Друга модель TGE, за його словами, має бути максимально близькою до IPO у традиційному венчурному світі. Проект вже зобов'язаний показувати стійкі метрики, реальний попит і потребуватиме капіталу для масштабування, а не для виживання. Крім того, процедура генерації має виконувати функцію ліквідної події для ранніх інвесторів, які тривалий час тримали неліквідні позиції.
Сімбак закликав до чіткого поділу ринків TGE. На його думку, ICM-проекти повинні залишатися у високоризиковому сегменті, тоді як стартапи, що фінансуються венчурними фондами, варто запускати за моделлю, ближче до Web2, з пізнішим і обґрунтованим виходом токена на ринок.