Спрощений мультичейн-досвід: що таке та як працює Chain Abstraction – Bits Media

Навігація між блокчейнами не надто проста і доброзичлива для початківців, вона вимагає певних знань, досвіду та обережності. Абстракція блокчейнів дозволяє приховати технічні складнощі та запропонувати легкий шлях.

Проблема фрагментації блокчейн-екосистем

Сучасна індустрія криптовалют розвивається як мультичейн-середовище, де існує безліч незалежних рішень. З одного боку, це дозволяє підвищувати продуктивність та додавати інновації до кожної окремої мережі. Очевидно, що кожен проект має свої сильні та слабкі сторони і між ними зберігається здорова конкуренція. З іншого боку — все це призводить до фрагментації активів користувача і ускладнює переміщення коштів між мережами.

Для виконання простої операції між блокчейнами кінцевому користувачеві може знадобитися безпомилково виконати безліч різних специфічних дій. Визначити потрібну мережу, перевести активи через міст, сплатити комісії у відповідних токенах, виконати низку перевірок та підтверджень. Такий процес не просто ускладнює взаємодію людини зі світом криптовалют, а й збільшує ймовірність помилок, іноді пов'язаних із реальними фінансовими втратами.

Фрагментація створює складності для розробників. Підтримка одразу кількох мереж вимагає розгортання інфраструктури в кожній та обліку особливостей кожної. Компроміси, що виникають при розробці подібних складних систем, в кінцевому підсумку також відбиваються на досвіді користувача.

Таким чином, незважаючи на технологічні переваги мультичейн-підходу , він залишається недостатньо зручним для масового користування підвищуючи поріг входу в Web3-середовище (наступне покоління інтернету на блокчейні). По суті, все це можна представити у вигляді проблеми UX (User Experience – досвід користувача). Саме її покликана вирішити так звана абстракція блокчейнів (chain abstraction).

Що таке chain abstraction

Абстракція блокчейнів – це підхід, що допомагає приховати складності мультичейн-середовища. Основна мета полягає не у створенні якоїсь єдиної технології, а в покращенні користувальницького досвіду (UX): людина повинна взаємодіяти з додатком, особливо не замислюючись, як і в якій мережі виконуються операції, а головне, не рефлексувати на тему «як це все важко і заплутано».

Важливо наголосити: абстракція блокчейнів не є якимось єдиним стандартом. Це скоріше сукупність різних підходів та рішень.

Поза цими рішеннями людина змушена самостійно управляти активами в різних блокчейнах і враховувати особливості кожної мережі. У моделі абстракції блокчейнів ці завдання переносяться на інфраструктурний рівень. Замість того, щоб пройти весь шлях від початку до кінця, користувач формулює свій намір (intent), а система повинна самостійно визначити, як саме цей намір буде втілено.

Інакше висловлюючись, chain abstraction можна як можливу гілка еволюції UX-парадигми в Web3, де користувачеві досить точно сформулювати результат, якого хочеться досягти, щоб його від системи.

Суть абстракції блокчейнів

В основі більшості рішень чи підходів chain abstraction лежить ідея поділу наміру користувача та технічного виконання цього наміру.

Користувач не формує транзакцію у звичному вигляді (з вибором мережі, проведенням операцій та оплатою комісії). Натомість користувач задає намір (intent) – наприклад, обміняти 100 000 USDT у блокчейні Tron на рівноцінну кількість біткоїнів. Цей намір передається на окремий рівень, де особливі учасники конкурують за втілення в життя. Найчастіше таких учасників називають солверами   (Від англійської solver і solve – вирішувати)

Солверов можна і розглядати: як простих «виконавців намірів». Вони аналізують запит, після чого пропонують та реалізують оптимальний спосіб виконання завдання.

Розглянемо детальніше логіку абстракції блокчейнів з прикладу теоретичної моделі CAKE framework (Chain Abstraction Key Element) компанії Frontier Research. CAKE представляє chain abstraction як багаторівневу систему, де кожен шар відповідає окрему функцію.

Джерело: frontier.tech/the-cake-framework

Перший шар – Application layer (шар програми). Це рівень, з яким безпосередньо взаємодіє користувач. Шар включає децентралізовані програми, інтерфейси та криптогаманці. Завдання – надати простий і єдиний інтерфейс, що приховує від людини бар'єри між блокчейнами і дозволяє працювати з ними як із єдиною системою.

Другий – Permission layer (шар дозволів). На цьому рівні відбувається авторизація дій користувача. Після підключення гаманця система отримує можливість зчитувати стан активів у різних мережах та ініціювати транзакції від імені користувача. Намір формалізується саме тут як опис бажаного результату без турбот про спосіб досягнення.

Третій – Solver layer (шар солверів). Тут відбувається опрацювання наміру. Солвери оцінюють можливі варіанти виконання, враховуючи комісії, швидкість та доступну ліквідність. В умовах мультичейн-середовища шляхів реалізації наміру може бути багато. Завдання солвер – вибрати оптимальний; при цьому їх прибуток може формуватися як різниця між фактичною вартістю виконання операції та заявленою ціною. Конкуренція між солверами зводиться до того, хто запропонує найефективніше виконання.

Четвертий – Settlement layer (шар фіналізації). Тут після підтвердження операції користувачем починається її фактичне виконання. Цей рівень відповідає за остаточну реалізацію наміру. Залежно від архітектури рішення виконання може відбуватися як через традиційні механізми (наприклад, мости), так і з використанням ліквідності самих солверів, що виконують операцію від імені користувача, а потім здійснюють взаєморозрахунок.

Приклади з криптоіндустрії

CAKE є наочною аналітичною моделлю, яка описує chain abstraction як феномен. Але практично різні проекти реалізують абстракцію блокчейнов по-своєму, комбінуючи окремі елементи описаної вище архітектури.

Наприклад, NEAR Protocol втілює підхід, заснований на намірах користувачах та реалізацію через солверів. За фіналізацію відповідає смарт-контракт-верифікатор (Verifier).

Проекти на кшталт Particle Network зосереджені об'єднанні широкого арсеналу функцій у межах одного універсального акаунта. Користувачеві пропонується простий інтерфейс, зручна авторизація (аж до логіну через аккаунти в соцмережах) та «безшовний досвід».

Інфраструктурні рішення на кшталт Socket наголошують на створенні додатків, спочатку заточених під мультичейн-середовище. Протокол позиціонується як рішення для абстракції блокчейнів, що дозволяє розробникам створювати додатки, що взаємодіють з різними мережами так, якби це було єдине середовище. В основі Socket лежить набір смарт-контрактів, які розгорнуті в різних мережах і задають правила виконання операцій до безпосереднього виконання в додатку. Це дозволяє розробникам приховувати технічну сторону від клієнта-людини.

Переваги та обмеження абстракції блокчейнів

До переваг можна віднести:

• спрощення взаємодії з Web3, що дозволяє користувачеві зосередитись на результаті, а не на технічних деталях;

• зниження фрагментації екосистеми за рахунок спрощення операцій між різними блокчейнами;

• залучення нових користувачів з допомогою низького порога входу.

З іншого боку, варто відзначити недоліки та обмеження:

• складно формалізувати наміри користувача таким чином, щоб вони коректно та однозначно виконувалися у всіх сценаріях;

• chain abstraction вносить додаткові рівні складності та непрозорості до інфраструктури, що потенційно збільшує кількість вразливостей;

• абстракція блокчейнів здатна заманювати користувачів у свого роду «пастку зручності»: людина задля простоти пожертвує контролем над процесами, жертвуючи можливість самому забезпечувати безпеку своїх коштів на користь централізованих платформ.

Висновок

Абстракція блокчейнів це спроба переосмислити взаємодію користувача з Web3-екосистемою, змістивши фокус з технічної складності процесу на результат. Замість безлічі мереж, мостів та складної послідовності дій людині достатньо формулювати намір, виконання якого перебирає інфраструктура. У довгостроковій перспективі такий підхід може стати основою більш масового та доброзичливого, user-friendly Web3. Однак розвиток підходу неминуче пов'язаний з компромісами між зручністю, прозорістю та рівнем контролю користувача.