Іран вимагає оплачувати прохід через Ормузьку протоку в криптовалюті. Експерти вважають цю схему «практично неможливою» через легальні канали, пише Bloomberg.
Однак ініціатива розкрила масштабну інфраструктуру для обходу санкцій. Лише за минулий рік КВІР провів через цифрові активи понад $3 млрд. Вартість всієї криптовалютної екосистеми країни сягнула $7,8 млрд.
За словами аналітиків TRM Labs, Тегеран дозволяє використовувати віртуальні валюти через мережу місцевих посередників. Це частина системи, яка має забезпечити контроль держави над криптопотоками.
Для міжнародних перекладів Іран покладається на посередників. Наприклад, у січні Мінфін США вперше ввів санкції проти двох британських бірж — вони допомагали КВІР проводити стейблкоїн-операції на суму близько $1 млрд. Таким чином, країна намагалася приховати зв'язок платника з підсанкційною організацією.
Стягнення збору через пов'язаного з Корпусом посередника позбавить учасників такого прикриття. Тому всі труднощі лягають на судноплавні компанії, які намагаються пройти через Ормуз.
Проблеми для судноплавних компаній
Багато фірм, що користуються протокою, зареєстровані у країнах і підпорядковуються суворим нормативним вимогам.
«Судохідні компанії і так під жорстким контролем — вони працюють у високоризиковій сфері. Якщо є ризик, що угода підпадає під санкції, жоден дилер не візьметься за неї», – пояснив Джейк Островскіс із Wintermute.
Навіть оператори, які звикли до сірих схем обходу санкцій, не зможуть уникнути проблем. Зазвичай вони звертаються до нерегульованих офшорних брокерів, які обмінюють готівку на криптовалюту без зайвих питань. Проте ситуацію посилює прозорість блокчейну.
«Не має значення, стейблкоїни чи біткоїн — усе це у громадських реєстрах. Рано чи пізно цей переклад побачать», – зазначив старший трейдер деривативів у FalconX Бохан Цзян.
Співзасновник GSR Річ Розенблюм зазначив, що все залежить від конкретного перевізника нафти. Компанії з так званого тіньового флоту вже активно використовують біткоін.
Для традиційних операторів єдиний спосіб отримати криптовалюту – купити її на біржі або позабіржового дилера. Однак тут виникає проблема: більшість регульованих майданчиків помітять, що заблокують переклад при виявленні зв'язку з Іраном.
Прохід стандартного супертанкера з 2 млн барелів нафти може коштувати приблизно $2 млн. За словами трейдерів, цю суму легко провести через біржу або позабіржового дилера, якщо виключити санкційні ризики.
«Але більшість бірж не захочуть, щоб їхній клієнт відправляв гроші до Ірану. Технічно вони могли купити криптовалюту, вивести її з біржі, а потім відправити зі свого особистого гаманця», — зазначив Розенблюм.
У такому разі через прозорість блокчейну спецслужби США швидко відстежать транзакцію і внесуть власника танкера або посередника до чорного списку OFAC.
Що далі?
Президент США Дональд Трамп заявив, що розглядає можливість поділу доходів від проходу через протоку. Якщо сторонам вдасться домовитись, платіжний процес може стати простішим.
Водночас Розенблюм вважає, що за такого сценарію OFAC та Міненерго доведеться створити окрему систему розрахунків для судноплавних компаній.
Арі Редборд із TRM Labs підкреслив, що Іран завжди шукав способи обійти санкції та вийти з-під американської фінансової системи. Після початку конфлікту це завдання стало ще більш актуальним.
«Це частина ширшої картини. Росія та Китай, інші підсанкційні суб'єкти теж шукають альтернативні платіжні рейки, щоб уникнути залежності від Заходу», — додав він.
Нагадаємо, наприкінці січня фахівці Elliptic виявили, що центральний банк Ірану придбав USDT на $507 млн.