Блокування Ормузької протоки спровокувало масштабний дефіцит енергоносіїв на кількох континентах. Безумовно, ситуація, що склалася, змушує багато держав приймати екстрені рішення. Зокрема, Філіппіни, Бангладеш, Пакистан та Словенія вже запровадили жорсткі обмеження для економії пального.
Військове зіткнення між США, Ізраїлем та Іраном розпочалося 28 лютого. З того часу конфлікт порушив логістику приблизно 20% усіх світових морських постачань нафти. Як наслідок, ці події багаторазово посилюють глобальні побоювання щодо енергетичної безпеки.
Екстрені заходи урядів на тлі дефіциту
Президент Фердинанд Маркос-молодший офіційно оголосив надзвичайний стан в енергетичному секторі країни. Основною причиною стала критична нестача базових ресурсів. Держава закуповує близько 98% всієї необхідної нафти у країнах Перської затоки. Відповідно, така залежність робить місцеву економіку однією з найуразливіших у всьому азіатському регіоні.
«Цим указом вводиться стан національної енергетичної загрози з урахуванням протистояння на Близькому Сході. Поточна ситуація створює неминучу небезпеку доступності та стабільності забезпечення ресурсами», — йдеться в тексті урядового документа.
Глобальне поширення політики жорсткої економії
Справді, масштабна криза вийшла далеко за межі однієї острівної держави. Влада Бангладеш закрила всі державні та приватні університети ще на початку березня. Цей крок зроблено задля зниження споживання електрики та бензину. Крім того, керівництво країни різко підвищило ціни на авіаційне паливо.
Пакистан перевів державних службовців на скорочений чотириденний робочий тиждень. Паралельно освітні установи тимчасово припинили свою діяльність на два тижні. Тим часом, Міністерство торгівлі В'єтнаму доручило підприємствам перевести співробітників на віддалений формат роботи за наявності технічної можливості.
Прем'єр-міністр Нарендра Моді попередив про серйозні виклики Індії.
«Західноазійська криза торкнулася нас усіх. Я хочу висловити позицію уряду перед парламентом та народом Індії. Це протистояння триває вже понад три тижні, провокуючи світовий дефіцит сировини. Така обстановка викликає крайнє занепокоєння. Війна зруйнувала звичні торгові маршрути, порушивши безперебійні постачання бензину, дизеля, газу та добрив», – наголосив політик.
Європейський Союз також відчув на собі наслідки логістичних збоїв. Словенія стала першим учасником об'єднання, який запровадив суворе нормування продажу бензину. Приватні водії тепер можуть придбати не більше ніж 50 літрів дизеля на добу. Підприємства та фермери мають право купити максимум 200 літрів.
Безперечно, продовження бойових дій лише посилить тиск на імпортозалежні економіки найближчими тижнями.