За тиждень із 16 по 20 березня золото втратило 11%, опустившись до $4 488 за унцію, — це найбільше тижневе падіння дорогоцінного металу з 1983 року. Обвал відбувається на тлі американсько-ізраїльського конфлікту з Іраном, що триває, і зміни очікувань щодо монетарної політики ФРС.
1-тижневий графік XAU/USD
43 роки без аналогів
Дані TradingView підтвердили: тижневе зниження на 11% трохи перевищило втрати, зафіксовані наприкінці січня, коли золото за лічені дні обвалилося з ~$5 320 до $4 650, стерши понад $2 трлн ринкової капіталізації металу.
З 28 лютого – дати перших ударів США та Ізраїлю по Ірану – золото подешевшало більш ніж на 15%. До цього метал торгувався близько $5 500, яких досяг наприкінці січня на тлі геополітичної невизначеності. Статус «тихої гавані» опинився під серйозним питанням: саме війна, котра розігнала котирування вгору, тепер тисне на них у зворотний бік.
Ормуз та ФРС: подвійний тиск
Конфлікт порушив постачання нафти через Ормузьку протоку, спровокувавши загрозу затяжної енергетичної кризи. Зростання нафтових цін розганяє інфляційні очікування — і це, за словами глави ФРС Джерома Пауелла (Jerome Powell), щонайменше у короткостроковій перспективі призведе до прискорення інфляції.
Паралельно трейдери очікують, що ФРС збереже ставки без змін до кінця року. Це робить облігації та інші прибуткові інструменти привабливішими за золото, яке відсотків не приносить.
20 березня президент Трамп припустився можливості «згортання» військових зусиль у регіоні. Проте одночасно США перекинули у зону конфлікту тисячі додаткових військовослужбовців, а авіаудари продовжуються.
Біткоїн у плюсі з початку війни
На цьому тлі біткоїн демонструє разючий контраст. За 12 місяців золото зросло на 48,5%, тоді як біткоїн знизився на 16,5%. Але з перших ударів по Ірану 28 лютого картина змінилася: біткоїн додав понад 11,6%, торгуючись близько $70 535, тоді як золото за той же період втратило більше 15%.
Тижневе падіння золота на 11% у березні 2026 року стало одним із найбільших у сучасній історії металу. Водночас ФРС не поспішає знижувати ставки, війну навколо Ірану не завершено, а нафтові маршрути залишаються під загрозою — все це формує нестандартну ситуацію, в якій традиційні активи-притулки поводяться всупереч звичним моделям.
Думка ІІ
Ситуація демонструє рідкісний структурний парадокс: золото одночасно страждає від двох факторів, які історично майже ніколи не діяли синхронно. Геополітичний конфлікт розганяє інфляцію через нафтові ціни, але саме це змушує ФРС тримати високі ставки — що знищує головну перевагу золота як інструменту збереження капіталу. Востаннє щось схоже відбувалося в епоху Пола Волкера (Paul Volcker): рекордні ставки 1981-1982 років обрушили золото з $850 до $300 за унцію, і саме тоді було встановлено колишній антирекорд тижневого падіння.