
Стейблкоїн $USDC від Circle вперше з 2019 року випередив $USDT від Tether за обсягом транзакцій — такі дані навів японський інвестиційний банк Mizuho у дослідницькій записці.
За даними Mizuho, скоригований обсяг транзакцій $USDC з початку року становив близько $2,2 трлн проти $1,3 трлн у $USDT . Банк вказує, що частка $USDC у порівнянні з $USDT досягла 64% ринку — це розворот тренду, що тримався з 2019 по 2025 рік, коли $USDT стабільно лідирував за оборотами.
На тлі цих даних Mizuho підвищив цільову ціну акцій Circle із $100 до $120. Сама компанія Circle вийшла на біржу NYSE у червні 2025 року, проте котирування після публікації звіту практично не змінилися. При цьому $USDT зберігає лідерство з ринкової капіталізації: близько $184 млрд проти $79 млрд $USDC .
Обсяг важливіший за капіталізацію
Аналітики Mizuho наголошують: ключовим критерієм перемоги у конкуренції стейблкоїнів є не ринкова капіталізація, а використання у повсякденних розрахунках. Саме той стейблкоїн, який узвичаюється для звичайних транзакцій, і стане домінуючим інструментом. З цієї точки зору, зміна лідера за обсягом — показник більш значущий, ніж співвідношення капіталізацій.
Регуляторний глухий кут у Вашингтоні
Поки ринок фіксує зрушення у розстановці сил, законодавча база для стейблкоїнів у США залишається у підвішеному стані. Законопроект про структуру ринку цифрових активів (CLARITY Act), ухвалений Палатою представників, застряг у Сенаті через розбіжності з питань прибутковості стейблкоїнів, етичних норм та токенізованих акцій.
Лідер більшості в Сенаті Джон Тун (John Thune) заявив, що палата має намір зосередитися на законопроекті про вимоги до голосування, а не на регулюванні ринку цифрових активів, яке, за його словами, навряд чи буде ухвалено до квітня.
Думка ІІ
Аналіз конкурентної ситуації через регуляторну призму відкриває нетривіальний аспект: Circle – американська компанія, тоді як Tether зареєстрований на британських Віргінських островах. Будь-яке законодавство США про стейблкоїни за визначенням створює асиметричні умови для двох емітентів: вітчизняний гравець отримує перевагу щодо відповідності вимогам, доступу до банківської інфраструктури та інституційної довіри.
Варто також звернути увагу на поняття «скоригованого обсягу»: цей показник виключає внутрішні переклади та автоматизовані транзакції, що робить його більш надійним індикатором реального попиту в порівнянні з сирими даними. Чи можна вважати зміну лідера за цією метрикою структурним зламом чи тимчасовим перерозподілом потоків – покаже динаміка наступних кварталів.
